Мокре взуття — це серйозна проблема для мандрівників, з якою я конкретно зіткнулась в цьому поході. Ще коли йдеш, то з горем пополам можна одягнути на ноги пакети і якось то пережити, але як тільки зупиняєшся, то приходить страшна біда. Ноги льодяніють і стає нереально холодно, або коли на ніч вони взагалі повністю замерзають. Тому вирішила тут написати варіанти, як все добро висушити, і не спалити.
- Газета, будт-який папір напихаєте, чим більше, і дуєте в надії, що допоможе, насправді дуже ок варіант, але мінус, де в горах цього добра набрати.
- Сіль. Нагріти в казанку, всипати в носок чи тканинний мішечок та вкласти в середину черевика — вбирає дуже добре вологу та підсушує одночасно. Плюс солі в тому, що її можна використовувати повторно (маю на увазі не у борщ, а в інші тапкі)
- Вугілля. Вуглини з багаття можна використати замість солі. Потрібно прослідкувати, щоб не були дуже гарячими та не пошкодили взуття.
- Каміння. Нагріти невеличкі камінці знов ж таки закинути їх в середину носка, або замотати у фольгу, чи обгорнути тканиною чи папером. І поставити в середину тапочка, і трусити повільно з сторони в сторону, щоб ці камінці не пропалили вам підошви.
- Гріти на вогні. Дуже небезпечно (не одні мої тапки так згоріли) тому треба пильнувати. Не ставте близько до вогню, в середину тапка поставте палочку вздовж і поперек, щоб надати доступ теплому повітрю до вашого любімого тапочка і не залишайте його самісінького, щоб він не покинув цей буремний мокрий світ ) А радував вас далі у походах, і ваших сусідів по купе після походів.
Всім добра, знаєте ще якісь класні варіанти спасіння — пишіть в коментарях)