Із мандрів потрібно повернутися не тільки щасливим, але й здоровим. В умовах дикої природи можна зіткнутися з величезною кількістю інфекцій, а доступ до кваліфікованої медичної допомоги сильно обмежений. Тому для збереження здоров’я і розвитку навиків самозбереження варто ще раз нагадати, в які неприємності можна вляпатись в диких умовах походу.
Як правило, заразитися в будь-якому поході можна кількома способами:
1) При споживанні їжі, яка містить або сам звбудник хвороби, або його токсин, або і те, і інше.
2) При вживанні сирої необробленої води, яка містить вірусні хвороби.
3) При укусах різних комах – комарів, кліщів, оводів і так далі.
4) При тісному контакте з різними дикими тваринами.
5) Інші способи, наприклад при забрудненні рани грунтом і так далі.
В цілому зараза передається:
- Повітрям (туляремія, чума, распіраторна інфекція тощо).
- Водою (дизентерія, тиф, холера, туляремія, сибірська язва тощо).
- Ґрунтом (столбняк, газова гангрена, ботулізм рани тощо).
- Харчовими продуктами (всі кишкових інфекцій).
- Ножами та іншими предметами вжитку та праці, зараженими виділеннями хворих тварин і людей.
- Різними кліщами, блохами, мухами, комарами, мошками тощо.
Збудниками захворювань можуть бути різні мікроорганізми, яких можна розділити на: бактерії, віруси, найпростіші мікроорганізми, гельмінти (черви), та інші, наприклад пріони (але ж канібалізм в поході ми не планували, адже правда? Дивіться хвороба Куру.)
Від виду збудника залежить профілактика і лікування захворювання, можливість зараження від уже хворого товариша, тяжкість захворювання і небезпека, якій піддається ваше життя, і відповідно необхідність якнайшвидшого звернення за допомогою до фахівця.
Якийсь час прояви захворювання можуть бути відсутні, так як збудник проникає і розмножується у вашому організмі – це називається інкубаційний період. Після досягнення критичної маси збудника виникають характерні прояви, за якими можна запідозрити, що ви вже інфіковані.
Це може бути: лихоманка, діарея (пронос, по простому) і блювота, висип на різних ділянках тіла, різні порушення психічної діяльності тощо.
В цілому, прояв інфекційного захворювання спочатку виглядає як загальна слабкість, підвищена стомлюваність, втрата працездатності, апатія (зниження інтересу до подій навколо), з’являється ломота в суглобах, важкість і біль в голові, озноб, потім на перший план виходять специфічні прояви конкретного захворювання, за якими ми зможемо запідозрити щось недобре і вчасно насторожитися.
На певних етапах допомогу вам зможе надати або фельдшер найближчого фельдшерсько-акушерського пункту, які, хочеться вірити, все ще залишилися в деяких селах, або будь-який лікар центральної районної лікарні, до якої вам пощастило дістатися. Але кваліфікованим лікуванням інфекційних захворювань займається лікар-інфекціоніст, який здебільшого знаходиться в лікарні великого міста. А це означає, що в разі захворювання, шлях вас чекає довгий…
Однак, деякі захворювання не мають гострого характеру, як проявляються стерто або переходять в хронічне захворювання, і не провокують до якнайшвидшого зверненням до фахівця, а тому можуть докучати вам довгий час після походу.