Деколи навіть найвизначніші пам’ятки, що суворо охороняються, — окремі рукотворні споруди, великі національні парки, міста і острови — опиняються під загрозою зникнення.
Серед несприятливих факторів, окрім очевидного людського втручання, фахівці називають глобальні зміни клімату та землетруси.
ЮНЕСКО навіть має список найважливіших об’єктів культурної спадщини, які перебувають у небезпеці. Зрозуміло, список далеко не повний, і якісь з цих визначних пам’яток, можливо, ще зможуть побачити наші онуки та правнуки, але інші незабаром залишаться тільки на фотографіях та у спогадах тих, хто все-таки встиг їх відвідати.
Мертве море
Території Палестинської автономії, Ізраїлю та Йорданії.
За останні чотири десятиліття площа найвідомішого і найбільш солоного моря планети (за фактом — озера) зменшилася на третину. На жаль, цей процес не зупиняється. Основна причина – активне використання людиною річки Йордан, яка є єдиним джерелом живлення для водойми. У спілкуванні з місцевими старожилами ви, напевно, не раз почуєте, яким повноводним було Мертве море раніше, за часів дитинства та юності ваших співрозмовників.
Фахівці вважають, що одного разу водоймище просто зникне, і на його місці залишиться лише гігантський солончак. Питання лише в тому, як швидко це станеться.
Чан-Чан
Найбільше місто доколумбової епохи було побудоване високорозвиненою цивілізацією Чиму. Ймовірно, це було велике та процвітаюче місто на всьому Південно-Американському континенті, а побудоване воно із саману — глинистого ґрунту з додаванням соломи, висушеної на відкритому повітрі.
Чан-Чан був справжнім дивом інженерної думки, Чиму опанували передові системи зрошення та водопостачання, почали будувати величезний канал. Будинки Чан-Чана вражають своєю красою та незвичайною архітектурою.
Згодом місто було завойоване інками, а сьогодні археологічне диво знаходиться під загрозою знищення через течію Ель-Ніньо — її температура останніми роками сильно коливається, що суттєво впливає на місцевий клімат. А ще Чан-Чан може бути стертий з лиця землі одним із землетрусів, що почастішали в цьому регіоні.
Великий Бар’єрний риф
Великий Бар’єрний риф – найбільший об’єкт, утворений живими організмами, його можна побачити навіть із космосу. Це справжнісіньке диво природи, окрема екосистема. Зрозуміло, потік туристів, які мріють побачити риф на власні очі, рік у рік не вичерпується: вздовж східного узбережжя Австралії курсують прогулянкові судна, на частині островів побудовані розкішні готелі.
Риф ретельно охороняється: його екосистема настільки вразлива, що для мандрівників діють численні заборони. При цьому з розвитком інфраструктури вода все одно забруднюється, що призводить до загибелі багатьох мешканців рифу. Це не єдина загроза: риф також руйнується через тропічні урагани, зростання популяцій хижаків (наприклад, морської зірки «терновий вінець», що масово поїдає коралові поліпи, які й будують природне диво), а також через глобальне потепління.
Остання проблема не так добре вивчена, але вчені попереджають, що коли температура води підвищується хоча б на градус, то водорості, що живуть у поліпах, гинуть, і такі корали руйнуються куди легше.
Чимало галасу наробив інцидент зі скиданням над цією територією у 2013 році навчальних бомб під час спільних австралійсько-американських навчань. Сильно шкодить Великому Бар’єрному рифу, який, як це не сумно, повільно, але вірно руйнується, і вищезгадана течія Ель-Ніньо.
Велика китайська стіна
Велику Китайську стіну можна вважати найбільшою штучною пам’яткою світу. Стіна простояла понад 2000 років, але зараз перебуває у дуже сумному стані. Через надто інтенсивне ведення сільського господарства, а також через ерозії та нескінченний туристичний потік приблизно третина пам’ятника архітектури вже перетворилася на руїни.
Подекуди, далеко від туристичних стежок, кам’яну кладку спеціально розбирають під будівництво будинків. Нещодавно одна ділянка довжиною майже 40 метрів просто звалилася через зливи. На деякі ділянки стіни вандали наносять графіті. Загалом ще кілька десятиліть — і Велика Китайська стіна може втратити свій титул.
Уплісцихе
Одна з найпопулярніших пам’яток Грузії – печерне місто Уплісцихе. Вважається, що місто було побудоване приблизно 1000 року до н. е. і заселене аж до позаминулого сторіччя.
Печерне місто сповнене цікавих артефактів. Наприклад, Червона зала називається так через залишки червоної фарби на стелі (хоча є версія, що це особлива порода каменю). В іншій кімнаті є ніша у стіні, де вирізана рельєфом кам’яна рука. Гіди кажуть, що це один із архітекторів храмів вирішив таким чином залишити свій слід в історії.
Огорож на території печерного міста немає – це справжній музей просто неба, де у туристів є повна свобода пересування. Уплісцихе став туристичним центром у 1950-х і з кожним роком ставав все популярнішим. Але до кінця століття виникла серйозна загроза пошкодження цінного об’єкту через ерозію пісковику. Місто розташоване в сейсмічно небезпечному районі, наприклад, у 2000 році тут стався землетрус, який сильно пошкодив деякі будівлі.
Фахівці стверджують, що протягом найближчих десятиліть пам’ятник може бути зруйнований ще більше, тому існуючі об’єкти потребують грамотної консервації, їхати сюди, щоб побачити всю цю красу на власні очі, варто якнайшвидше.
Венеція
Перлина Італії поступово йде під воду. Щоправда, дуже повільно — приблизно п’ять міліметрів на рік, але часом ця цифра стрімко зростає. Причина — старі опори, на яких було зведено майже всі стародавні будинки в центрі міста. І звичайно, величезний туристичний потік — десятки мільйонів гостей відвідують Венецію щороку і, хоч як це дивно, буквально тиснуть на і без того осідаюче місто.
Зрідка тут можна спостерігати нетипові картини. Наприклад, канали пересихають, і розкіш міста одразу випаровується: замість водної гладі — смердючий мул і вкриті водоростями кам’яні набережні.
Втім, Венеція – далеко не єдина популярна у туристів територія, що йде під воду. Мальдіви, наприклад, ховаються в морській безодні, точніше океанській, навіть ще швидше. Ймовірно, багато подібних атолів зникнуть під водою вже протягом найближчих 100–200 років, адже вода тут прибуває зі швидкістю 1 см на рік, а 80% території Мальдів знаходиться на висоті всього близько метра над рівнем моря.
Піраміди Гізи та Сфінкс
Ці стародавні споруди стали одним із головних символів Єгипту, але час не щадить і їх. Піраміди страждають від ерозії, яка, своєю чергою, пов’язані з масою причин. Це і клімат, і людський фактор (натовпи туристів і безперервна забудова Каїра, в передмісті якого визначні пам’ятки, не сприяють збереженню об’єкта), і сильні вітри.
Багато деталей будівель вже зруйновано. Поїздки на верблюдах тут офіційно заборонені, не можна забиратися і на самі піраміди — це загрожує депортацією, забороною на в’їзд до Єгипту, а то й тюремним терміном. Проте деяких екстремалів це не зупиняє.
Занепадає і Сфінкс, причому особливо дісталося його обличчю – воно поцятковане вибоїнами, до того ж гігантську статую неодноразово заносило піском.