Трапляється…))

Вода закипіла і я почала обдирати шкурки з сосисок.

– Їдаууу … – мрійливо протягнув з-під моїх ніг Кіт, і з надією додав: – Дайуууу?
Незрозуміло, що на мене найшло – ймовірно, спека, – але я самурайським ударом відрубала цілих пів сосиски і кинула в худу руду морду, виснажену кормами преміум класу.
Кіт ретельно обнюхав подачку і втупився на мене чесними оливковими очима.
– Підігрійуууу … – сором’язливо сказав він.
Вилаявши вибагливу тварюку, я підібрала й вимила пів сосиски, закинула в окріп до решти.
– На, подавись, гурман!
На цей раз кіт нюхав пів сосиски з куди більшим інтересом і навіть пару раз лизнув, після чого знову спрямував на мене відданий погляд і роззявив вологу рожеву пащу:
– Поломайууу!
– Та ти охренів, скотино! – заволала я, і в наступний момент кіт з задертим хвостом поскакав по коридору, по-ніндзячі відштовхуючись лапами від стін на поворотах, а вслід йому кулею просвистіло пів сосики. Вона в поворот, на жаль, не вписалася, і залишилася лежати на підлозі як рожеві пів какашки чи ще щось інше, ще більш непристойне.
Коли все затихло, Кіт обережно висунув з-за рогу вусате рило.
– Неууурви? – співчутливо поцікавився він, підібрав пів сосиски і забрав, щоб заточити під диваном.

Залишити відповідь

Увійти через: 

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *