Барський замок

У місті Бар Вінницької області, на лівому березі річки Ров, де сьогодні розташований міський парк, можна знайти залишки оборонних споруд Барської фортеці. В свій час це був одни з найбільших замків Поділля, і гордо називався «воротами Польської України».
Ось що про цю споруду розповідає старший науковий співробітник Інституту археології НАН України, кандидат історичних наук Лариса Виногродська:
“Барська фортеця належить до однієї з найцікавіших фортифікаційних споруд на Поділлі. Фортеця разом з сформованим навколо неї містом була своєрідними воротами у Східне Поділля (Брацлавщину). Її міцні муровані укріплення неодноразово відбивали напади татар і турок на всьому протязі українського середньовіччя. Зараз від неї залишилися лише зовнішні мури, а від середньовічного міста — фрагмент земляного валу, що йде навколо міста з залишками бастій в деяких місцях до моста через річку Рів.
У ХVІ – ХVІІІ ст. вона була найбільшою на Поділлі (її площа складає більше 2,0 га) після Каменець-Подільської фортеці. Навколо оборонних споруд замку і міста, їх хронології і конструкцій досі серед науковців точаться суперечності. Одні вчені відносять будівництво перших кам’яних укріплень замку до часу польської королеви Бони Сфорці (1537 – 1540 рр.)[1], другі вважають, що перші муровані укріплення замку споруджені були у середині ХV ст. за часів Станіслава Одровонжа і нараховують взагалі три періоди будівництва кам’яних споруд замку[2]. На наш погляд, тільки планомірні археологічні дослідження цієї пам’ятки допоможуть встановити хронологічні етапи будівництва замку.
Перші історичні відомості про місто і фортецю відносяться до 1401 р., де згадується місто Рів над річкою Рів, що стояло на Кучманському шляху[3]. Воно пов’язане з ім’ям княжого старости Альберта Рівського, який, мабуть, наприкінці ХІV ст. побудував на протилежному від міста березі укріплений замок. Потім Рів переходив неодноразово з рук в руки. Ним володіли Ян Кмитович, Стогнєв Рей, родина Одровонжей. Про укріплення того часу даних немає, але архівні джерела середини ХVІ ст. дають підставу вважати, що в середині ХV ст. вже стояв квадратний у плані замок з чотирма мурованими вежами і надбрамною баштою (перший етап, за думкою О. Пламеницької)[4]. Після смерті останнього з Одровонжів у 1523 р. Рівське староство перейшло до королівської скарбниці і його одержала у 1537 р. в подарунок від короля польська королева Бона Сфорца.
З цього періоду починається другий етап історії будівництва фортеці. Місто получило нове ім’я — Бар на згадку про місце народження королеви — місто Барі і в Італії у 1540 р. одержало самоврядування за Магдебурзьким правом. Місто складалося з двох частин — польського Бара й руського Бара. Правобережну частину — Барські Чемериси — населяли татари.
Першим старостою замку став львівський підкормчий Войцек з Бялобок Стажеховський, який, за історичними даними, за три роки відбудував і удосконалив укріплення побудовані Одровонжем відповідно до рівня розвитку тогочасної військової техніки. За описом 1552 р. замок вже мав п’ять мурованих башт. Коли вони були споруджені, досі ще не з’ясовано, тому що навряд лі Стажеховський зміг за три роки збудувати новий кам’яний замок і міські укріплення. Найвірогідніше, що він тільки відремонтував старі замкові укріплення. В описі 1552 р. поряд з характеристикою проведених Стажеховським робіт відбито структуру замку першого будівельного етапу[5].
З 1540 по 1552 р. старостою Барського замку був Бернард Претвіч. За цей період місто перетворилося на значний торговельний і культурний осередок. Але у 1556 р. місто було зруйноване татарами і довгий час не в змозі було відновити замок. В люстрації 1565 р. підкреслювалася потреба вібудувати новий замок. Але його, мабуть, так і не відремонтували, тому що під час повстання С. Наливайка у 1594 – 1595 роках замок доруйнували козацькі загони[6].
Третій етап відбудови міста і замку розпочався у перші десятиліття ХVІІ ст., коли Бар стає осідком коронного гетьмана С. Конецпольського, яким була відкрита в Барі школа військового мистецтва під керівництвом військового інженера Андре дель Аква. Для будівництва нової барської фортеці, що мала відповідати вимогам тогочасної військової техніки, С. Конецпольський залучив відомих фахівців військового мистецтва Г. Лавассера де Боплана та Себастьяна Андерса[7]. Новий замок являв собою бастіонне укріплення, збудоване на прямокутному полігоні з чотирма наріжними бастіонами. Мури було перебудовано. Їхня підошва стояла на дні рову, що оточував замок, а зведений по периметру укріплення вал мав бойовий хід.
У 1640 р. на території замку військовим інженером і архітектором, генералом коронної артилерії Кшиштофом Арчишевським було збудовано арсенал (ним були збудовані також арсенали у Кам’янець-Подільському, Львові, Кодаку, Мальборку, Варшаві, Кракові, Луцьку). Арсенал в Барі був одним з найбільших на той час і мав для Польщі велике значення.
Подальша доля фортеці пов’язана з руйнаціями під час повстання Б. Хмельницького, коли вона переходила з одних рук у другі. У 1652 р. у ній перебував Б. Хмельницький, у 1663 р. – Ян Казимир. Нових руйнувань замок зазнав під час польське-турецької війни. Вкрай негативно відбилися на стані замку воєнні події ХVІІІ ст. (повстання С. Палія, 1702 р.), а особливо під час розгрому Барської конфедерації і захоплення міста в 1768 р. російськими військами під командуванням Апраксіна. За цей період замок жодного разу не відбудовувався. Протягом ХІХ ст. він продовжував руйнуватися. У другий половині ХІХ ст. ще стояли напівзруйнований редан з південним бастіоном періоду реконструкції Боплана, давня башта часів Одровонжів та старі мури до 6 – 7 м заввишки. Це зафіксовано на рисунку Наполеона Орди. До нашого часу збереглися лише залишки мурів замку, що продовжують руйнуватися, та арсенал, засипаний сміттям та землею (напівзруйнований вхід ледве помітний серед хащ), хоча ще у 50-ті роки ХХ ст. його використовували як льодяник. З зовнішнього боку південного муру замку, що виходить на став, праворуч від трикутного бастіону, серед кущів збереглися залишки напівзруйнованого входу до замку.”

А ось таким Барський замок побачив Наполеон Орда в 1873 році:

Сучасний вигляд фортеці:

Адреса Барського замку: Україна, Вінницька область, місто Бар на вулиці Буняковського.

Джерела:  1, 2, 3, 4.

Залишити відповідь

Увійти через: 

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *